Д-димер

В процесі розпаду згустку фібрину під впливом плазміну утворюються фрагменти, що містять Д-димери. Д-димер розглядають як маркер здатності до гіперкоагуляції і ендогенного фібринолізу, підвищені рівні яких реєструються у хворих з тромбозами. Даний позитивний тест має негативне прогностичне значення для хворих з глибоким тромбозом вен нижніх кінцівок і тромбоемболії легеневої у 85-90% хворих з підозрою на дану патологію. У амбулаторних хворих даний тест є додатковим засобом, включеним до більшості алгоритмів обстеження для виключення діагнозу глибоких тромбозів вен. Доцільно призначати визначення Д-димеру і під час вагітності, при якій плазмовий рівень Д-димера поступово зростає і має незначне прогностичне значення для виключення діагнозу тромбозу глибоких вен після 20 тижнів вагітності. В період пологів рівень Д-димера зазвичай сильно зростає, а потім швидко знижується на 3-й день після пологів, і повертається до нормальних значень поступово приблизно через 4 тижні. Д-димер є чутливим маркером для визначення синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдром), а також для оцінки потенційного ризику у хворих з наявним ДВС-синдромом і для моніторингу в динаміці розпочатої терапії. Встановлено, що Д-димер є незалежним фактором ризику серцево-судинної смертності, а також разом з іншими тромботичними факторами може грати роль потенційних факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС). Також була показана інформативність Д-димеру в якості маркера при субклінічній тромбофілії, а також при первинному або вторинному безплідді і тромбофілії неуточненої етіології. 

Основні показання до призначення аналізу:

  • Тромбоз судин.
  • Діагностика ДВЗ-синдрому.
  • Ускладнена вагітність.
  • Моніторинг тромболітичної терапії.
  • Післяреабілітаційний період у хворих з інсультом.
Другие материалы в этой категории: « Тромбіновий час Протеїн С »