Антитіла IgM до цитомегаловіруса (CMV IgM)

Антитіла IgM до цитомегаловіруса (CMV IgM) - у відповідь на проникнення в організм цитомегаловірусу розвивається імунна перебудова організму. Інкубаційний період коливається від 15 днів до 3 місяців. При даній інфекції має місце нестерильний імунітет (тобто не спостерігається повної елімінації вірусу). Імунітет при цитомегаловірусної інфекції нестійкий, повільний. Можлива реінфекція екзогенним вірусом або реактивація латентної інфекції. Внаслідок тривалого персистування в організмі вірус діє на всі ланки імунної системи хворого. Захисна реакція організму проявляється, насамперед, у вигляді утворення специфічних антитіл класів IgM і IgG до ЦМВ. Специфічні антитіла відповідають за лізис внутрішньоклітинного вірусу, а також інгібують його внутрішньоклітинну реплікацію або розповсюдження від клітини до клітини.

Найбільше діагностичне значення має визначення IgM, як показника активності процесу, що може свідчити про гостре захворювання, реінфекцію, суперінфекцію або реактивацію. Поява анти-CMV IgM антитіл у раніше серонегативного пацієнта свідчить про первинну інфекцію. При ендогенній реактивації інфекції IgM-антитіла утворюються нерегулярно (зазвичай у досить низьких концентраціях) або можуть взагалі бути відсутніми. Виявлення імуноглобулінів класу G також дозволяє визначити первинну цитомегаловірусну інфекцію, проводити спостереження в динаміці за особами з клінічними проявами інфекції та допомагати при ретроспективній діагностиці. При важкій ЦМВІ, а також у вагітних та дітей раннього віку вироблення антитіл до ЦМВ сповільнене. Це проявляється виявленням специфічних антитіл у низькій концентрації або відсутністю позитивної динаміки антитіл.

Покази до призначення:

-підготовка до вагітності.

-ознаки внутрішньоутробної інфекції, фето-плацентарна недостатність.

-стан імуносупресії при ВІЛ-інфекції, неопластичних захворюваннях, прийомі цитостатичних препаратів і т. д.

-клінічна картина інфекційного мононуклеозу за відсутності інфекції, викликаної вірусом Епштейна-Барра.

-гепато-спленомегалія неясною природи.

-лихоманка неясної етіології.

-підвищення рівня печінкових трансаміназ, гамма-ГТ, ЛФ у відсутність маркерів вірусних гепатитів.

-атиповий перебіг пневмонії у дітей.

-невиношування вагітності (завмерла вагітність, звичні викидні).